Роберт Пфеніг (1824–1899) – музикант, композитор і педагог, перший директор Київського музичного училища (1868–1876).
Заклав підвалини музичної освіти, спрямованої на підготовку освіченого музиканта-виконавця. Він був не лише досвідченим музикантом, диригентом і педагогом, але і добрим адміністратором, який витрачав чимало зусиль на отримання коштів на навчання перших учнів і забезпечення їх кваліфікованими вчителями. Викладав загальне фортепіано, вів хоровий клас в училищі.
Володимир Пухальський (1848, Мінськ – 1933, Київ) – видатний український піаніст, композитор, педагог, музичний діяч. Один із фундаторів Київського музичного училища.
Створив власну фортепіанну школу (серед його випускників В. Горовиць, К. Михайлов, Л. Ніколаєв, О. Браїловський, Ю. Ісерліз, А. Артоболевська, Г. Коган, А. Альшванг, М. Тутковський, М. Гозенпуд, В. Цукерман, Н. Скоробагатько, А. Сатановський, С. Лисицький, Б. Яворський, Р. Горовиць.
Обраний у 1877 році директором училища, забезпечив роботу в навчальному закладі видатних виконавців, серед яких фундатори музичної освіти України: К. Еверарді, Ф. фон Мулерт, М. Алєксєєва-Юневич, Є. Риб, В. Чеччот, А. Хіміченко, Ф. Воячек, М. Ерденко.
Часи його керівництва – це період піднесення і розквіту музичного життя Києва та інтенсивного розвитку всієї діяльності училища.
Рейнгольд Глієр (1875, Київ – 1956, Москва) – видатний український і радянський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.
Випускник училища по класу скрипки О. Шевчика і по класу теорії музики Є. Риба. У 1902–1903 роках у Р. Глієра навчається С. Прокоф’єв, у 1916 році – Л. Ревуцький, який, своєї черги, виховав А. Коломийця, Г. Майбороду, П. Майбороду, Г. Жуковського, В. Кирейка, А. Філіпенка, В. Гомоляку, А. Свєчнікова та інших. Серед випускників класу Р. Глієра 1919 року – Б. Лятошинський, у якого, в свою чергу, навчалися І. Белза, Л. Грабовський, М. Канерштейн, І. Карабиць, В. Сільвестров, М. Полоз, Є. Станкович, І. Шамо.
Микола Лисенко (1842, с. Гриньки (нині Кременчуцький район) – 1912, Київ) – видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, громадський діяч.
У 1869/70 навчальному році викладав гру на фортепіано у щойно відкритому Київському музичному училищі. Засновник музично-драматичної школи, що за своїм статусом відповідала вищому навчальному закладу.
У 1919 році у музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка відкрився диригентсько-хоровий відділ, на якому працювали М. Д. Леонтович, К. Г. Стеценко, В. М. Верховинець, пізніше – Є. І. Скрипчинська і який став основою формування диригентсько-хорового відділу Київського музичного училища.
Сергій Тарновський (1882–1976) – піаніст, педагог. Педагогічна діяльність Тарновського тривала понад 60 років. У 20-ті роки ХХ століття працював у Київській консерваторії/училищі. Серед його учнів був, зокрема, Володимир Горовиць.
Михайло Ерденко (1885 в с. Бараново Курської області – 1940, Москва) – скрипаль, педагог, заслужений артист РСФСР, заслужений діяч мистецтв РСФСР. Один із фундаторів класу скрипки Київського музичного училища.
Фелікс Блуменфельд (1863–1931) – композитор, педагог, диригент.
У 1920 році отримав посаду директора училища/ консерваторії. Сприяв об’єднанню двох концепцій музичної освіти, що існували у ХІХ та на початку ХХ століття в культурі України: академічної, заснованої на західноєвропейській культурі виховання інструментальних виконавців, і лисенківської, яка спиралася на вокально-хорові традиції українського виконавства. До роботи у навчальному закладі він залучив таких видатних музикантів як Д. Бертьє, Є. Муравйова, Б. Лятошинський.
Генріх Нейгауз (1888, Єлисаветград (нині Кропивницький) –1964, Москва) – видатний піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. У 20-ті роки ХХ століття був одним з викладачів фортепіано Київського музичного училища/консерваторії.
Вільгельм Яблонський (1889, м. Чечельник – 1977, Київ) – український трубач, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор Київської консерваторії. Засновник вітчизняної школи гри на трубі.
Викладач відділу духових та ударних інструментів Київського музичного училища.
Марко Геліс (1903 року, Кременчук – 1976, Київ) – український музичний педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР. Професор Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського.
Засновник відділу народних інструментів з класів гітари, балалайки і мандоліни Київського музичного училища.
Його плідна довготривала діяльність позитивно вплинула на подальший рух виконавства на народних інструментах в Україні.
Володимир Горовиць (1903, Київ – 1989, Нью-Йорк, США) – український та американський піаніст єврейського походження. Один з найвидатніших піаністів в історії виконавства. Випускник Київського музичного училища по класу фортепіано Володимира Пухальського. 1995 року Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра стало ініціатором та засновником Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця.
Леонід Ніколаєв (1878, Київ – 1942, Ташкент) —піаніст, педагог, композитор. Випускник Київського музичного училища по класу гри на фортепіано у Володимира Пухальського й композиції в Євгенія Риба у Києві. Автор фортепіанної, скрипкової й віолончельної сонат, Варіацій, Тарантели, Сюїти для двох фортепіано, трьох струнних квартетів, романсів а також фортепіанних транскрипцій органних творів Букстехуде і Пахельбеля.
Болеслав Яворський (1877, Харків – 1942, Саратов) – український музикознавець, піаніст, композитор і педагог-новатор, організатор музичної освіти в Україні.
Випускник Київського музичного училища по класу Володимира Пухальського. Серед учнів Б. Яворського – відомі українські композитори: М. Вериківський, М. Леонтович, Л. Альтані, П. Козицький, В. Верьовка, С. Протопопов, А. Альшванг, М. Пекеліс, Г. Таранов, Ф. Найденко, С. Жданов, К. Домінчен, А. Зноско-Боровський, А. Філіпенко, Г. Жуковський, Г. Майборода, П. Майборода, В. Гомоляка, Н. Дремлюга, І. Шамо, В. Кирейко.
Левко Ревуцький (1889, с. Іржавець – 1977, Київ, Україна) – український композитор, педагог, музичний і громадський діяч, народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Разом з Б. Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Випускниками його класу були майбутні викладачі Київського музичного училища: Г. Жуковський, Г. Майборода і П. Майборода, А. Филипенко.
Олександр Браїловський (1896, Київ – 1976, Нью-Йорк) – український (американський) піаніст. Вершини слави досяг у період між двома світовими війнами.
Випускник Київського музичного училища по класу Володимира Пухальського.
Марія Литвиненко-Вольгемут (1892, Київ – 1966, Київ) – українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагогиня, народна артистка УРСР, народна артистка СРСР. Випускниця Київського музичного училища по класу Марії Алексєєвої-Юневич. Одна із засновниць відділу академічного співу Київського музичного училища.
Костянтин Михайлов (1882, Кролевець – 1961) – український піаніст, педагог, заслужений діяч мистецтв України (з 1945 року).
Випускник Київського музичного училища 1907 року (клас В. Пухальського) та Петербурзької консерваторії, яку закінчив екстерном у 1913 році. Піаніст, педагог, музично-громадський діяч, засновник Київської фортепіанної школи, представники якої стали яскравими виконавцями та видатними педагогами. Серед них майбутні викладачі училища: М. І. Кузьмін, Л. Б. Шур, О. Г. Орлова, С. Й. Корн, М. В. Воскобійник, Ю. Й. Голембіовський, О. М. Канерштейн.
Георгій Майборода (1913, с. Пелехівщина – 1992, Київ) – український радянський композитор. Депутат Верховної Ради УРСР. У довоєнні роки навчався у Київському музичному училищі.
Платон Майборода (1918, с. Пелехівщина – 1989, Київ) – український композитор, народний артист УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка, народний артист СРСР.
У довоєнні роки навчався у Київському музичному училищі.
Дмитро Гнатюк (1925, с. Мамаївці, Україна – 2016, Київ, Україна) – видатний український оперний співак, режисер, педагог. Народний артист України, народний артист СРСР, Герой України.
У довоєнні роки навчався у Київському музичному училищі.
Павло Муравський (1914, с. Дмитрашківка Вінницької області) – 2014 р., м. Київ, Україна) – видатний український хоровий дириґент і педагог, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, професор НМАУ ім. Петра Чайковського, Герой України.
У довоєнні роки навчався у Київському музичному училищі.
Микола Різоль (1919, Катеринослав, нині Дніпро) – 2007, Київ) – видатний український баяніст, педагог, композитор, художній керівник квартету баяністів Київської філармонії; народний артист України, професор НМАУ ім. Петра Чайковського.
Випускник Київського музичного училища по класу Олександра Магдика.
Володимир Симоненко (1940, Кіровоград (нині Кропивницький) –1998, Київ) – український джазовий піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч, заслужений працівник культури України.
Один із засновників естрадного відділу Київського музичного училища та викладач відділу.
Микола Бердиєв (1922, м. Полторацьк (нині – Ашгабат, Туркменська область, Туркменія – 1989, Київ) – трубач, педагог, композитор, професор Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського, Заслужений артист України.
Випускник Київського музичного училища (клас Ісаака Кобця) та викладач відділу духових та оркестрових інструментів.